A SPIRITUALITY AS THE BASIS OF THE ANTHROPOCENTRICISM IN UKRAINIAN PHILOSOPHY
Abstract
This article covers the human-forming dimension of the phenomenon of spirituality through the lens of Ukrainian
philosophical heritage in the context of the modern spiritual depreciation by the powerful technocratic transformations
of many aspects of the life of Ukrainian society.
It has revealed that human being has become a subject of study by representatives of different historical epochs, who
has found their special understanding of the content of spirituality and has given it one of the important roles in human life.
It has been analyzed the doctrine of the human physical and mental dichotomy and a value of idea of the heart
as the center of the «inner human», the knowledge of which has been recognized as the highest goal of human selfaffirmation. The inner human was defined by such spiritual concepts as the ability to self-determination, self-deepening,
self-understanding, self-creation, the art of self-management in curbing passions, the integration and the harmonization
of inner world of personality and relationships with others, the presence of non-utilitarian, non-pragmatic value-building
with the elevation to the spiritual obedience of the human's will to the Lord's will as a process of the individual theosis.
It is concluded that spirituality in the Ukrainian philosophical heritage is a multilevel axiological-anthropocentric
«matrix» that seeks to cover all social and individual needs and ensure the integrity of the functioning of human
existence, the adequacy of relations with reality. Its defining aspect is the external simplicity of answers to complex problems, the authority of requirements, the criteria of spiritual values, ideals, their indisputable integrity and order,
which contribute to a certain inner harmony of the personality. The gained conclusions can strengthen the connection
between the nowadays and the spiritual traditions of our people and become an effective tool for overcoming the negative
tendencies of rationalism, extreme individualism and technocracy of the modernity.
References
1. Бичко А., Бичко Б. Світлотінь Касіяна (Калліста) Саковича. Київ : Укр. центр духовної культури, 2005. 168 с.
2. Бичко А. Становлення правознавчої думки в Україні. Феномен Пилипа Орлика : (аналіз філософа). Київ : ТОВ XXI ст. :
діалог культур, 2009. 252 с.
3. Герчанівська П. Е. Ціннісна система української народної християнської культури. Мультіверсум. Філософський
альманах : зб.наук.праць. Вип. 75. 2008. С. 111-123.
4. Гордієнко С. Г. Формування духовності дітей та молоді засобами християнської моралі (сучасний погляд). URL :
http://194.44.242.244/Portal/Soc_Gum/Npdntu_pps/2009_3/gordienko.pdf (дата звернення : 17.12.2021).
5. Илларион, митрополит Киевский. Слово о Законе и Благодати. Златоструй. Древняя Русь X-XIII ст. М., 1990. С. 106-121.
6. Захара І. С., Кашуба М. В., Матковська О. В. Проблема людини в Українській філософії XVI-XVIII ст. Львів : Логос,
1998. 238 с.
7. Кашуба М. Етична традиція в українській духовній культурі. Мандрівець. 1999. № 1. С. 27-31.
8. Кремень В. Г. Кордоцентризм Г. С. Сковороди як передумова філософії людиноцентризму. Креативна педагогіка. 2012.
№ 6. С. 19-24.
9. Липка О. Проблема формування духовності особи в сучасному українському суспільстві. Українське релігієзнавство.
2003. № 26. С. 10-20.
10. Лисоколенко Т. В. Ірраціональний досвід в українській філософській думці XVI-XIX ст. : дис. ... канд. філос. наук :
09.00.05 / Слов’янський державний педагогічний університет. Слов’янськ, 2010. 192 с.
11. Логвиненко О. В. Свобода волі й система цінностей в «Алфавіті духовному» Ісайї Копинського. Проблеми філософії.
1992. Вип. 94 : З історії філософії в Україні. С. 60-71.
12. Лук М. І. Етичні ідеї в філософії України другої пол. XIX – поч. XX ст. Київ : Наукова думка, 1993. 150 с.
13. Мозгова Н. Г. Київська духовна академія, 1819-1920 : Філос. спадок. Київ : Книга, 2004. 320 с.
14. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI – початок XVII ст.).
Київ : Наукова думка, 1990. 384 с.
15. Огнев’юк В. О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку : монографія. Київ : Знання України,
2003. 450 с.
16. Пашук А. І. І. Вишенський і Г. Сковорода. Філософська думка. 1972. № 5. С. 76-83.
17. Проценко Е. Б. Духовно-ціннісні орієнтації особистості в контексті філософсько-релігійних традицій : автореф.
дис. ... канд. філос. наук : 09. 00. 11. Київ, 2006. 13 с.
18. Саган О. Місце релігії в системі загальнолюдських цінностей. Влада і церква в Україні : перша половина ХХ ст.
Полтава, 2000. С. 5-54.
19. Сковорода Г. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. Київ : Наукова думка,
1983. 544 с.
20. Ставровецький К. Зерцало Богословії. Хроніка 2000. Україна : Філософський спадок століть. 2000. № 37-38.
С. 251-263.
21. Степаненко І. В. Духовність : філософські конструкти і соціокультурні репрезентації : автореф. дис. ... д-ра філос.
наук : 09.00.04. Київ, 2004. 31 с.
22. Радіонова Н. В. Філософська комунікація як чинник структурування культурно-освітнього простору на Слобожанщині у XIX ст. : автореф. дис. ... д-ра філософ. наук : 09.00.10. Харків, 2009. 32 с.
23. Рогова О. Г. Філософсько-освітні аспекти становлення християнської доброчинності за трактатом Г. С. Сковороди
«Вступні двері до християнської добронравності». Філософія. Культура. Життя. 2013. Вип. 39. С. 202-207.
24. Туровский К. Слово о расслабленном от бытия и от сказания Евангельского. Златоструй. Древняя Русь X-XIII вв.
М. : Мол. гвардия, 1990. С. 209-213.
25. Харченко Л. Духовність як універсальна філософська категорія. Гуманітарний вісник державного вищого навчального закладу Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. Філософія. 2015. № 37. С. 149-157
26. Шеремет І. І. Соціальні виклики безперервної освіти. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу
сучасного суспільства : збірник наукових праць. Вип. 15. Харків, 2009. С. 587-592.
27. Юркевич П. Д. Вибране / пер. з рос. В. П. Недашківського. Київ : Абрис, 1993. 416 с.