Використання в Україні досвіду розвитку вищої військової освіти республіки Польщі
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X-2022-2-5Ключові слова:
забезпечення обороноздатності, система військової освіти, збройні сили, мережа військових закладів освіти, досвід підготовки офіцерів.Анотація
Проблема підготовки кадрів вищої кваліфікації для різних структур держави, формування освіченості, культури, професіоналізму була актуальною у всі часи. У статті розглянуто основні напрями удосконалення військової освіти Виявлено, що військова освіта є унікальною, закритою, системою, метою функціонування якої є професійна підготовка військових фахівців високого рівня компетентності та морально-психологічної підготовки. Структурні інститути військової освіти функціонують у єдиному освітньому нормативно-правовому полі, є складовою загальнодержавної системи освіти та одним з основних джерел забезпечення обороноздатності держави. Розглянуто досвід підготовки військових фахівців для збройних сил республіки Польщі та проведено аналіз існуючої мережі військових навчальних закладів для підготовки офіцерів різних ланок військового управління, а також для підготовки унтер офіцерів. Виявлено, що Польща має багату історію функціонування військової освіти, відомо, про створення школи навчання військових завданням якої була підготовка польської молоді одночасно до військової служби і цивільної роботи. На сьогодні у Польщі цивільні заклади освіти мають факультети військової підготовки, що дозволяє забезпечити якісну підготовку цивільних і військових кадрів. Визначено основні переваги та недоліки, що існують в системі військової освіти Польщі. До переваг можна віднести досвід прийняття Закону про вищу військову освіту Польщі 1965 року, який сприяв отриманню офіцерськими школами статусу університетів і розвитку науки військових шкіл, де активно проводились наукові дослідження в галузі військової освіти, що дозволяло покращити якість підготовки військових кадрів. З недоліків назвемо спроби реформувати військову освіту командами, що очолювали Міністерство національної оборони Польщі усупереч чинним правовим нормам та стандартам, що діють в академічному світі, що призвело до занепаду військової науки. Зроблено висновок що, незважаючи на відмінності функціонування в різних країнах світу, можливим є виокремлення загальних тенденцій розвитку вищої військової школи у XXI столітті. Військові освітні системи більшості країн побудовані за певним зразком. Видається доцільним вивчити досвід Польщі який може бути корисним для України.
ISSN
ISSN 
