Особливості економічного забезпечення розвитку альтернативної енергетики в Україні
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X-2021-1-6Ключові слова:
Ключові слова: альтернативна енергетика, інноваційна політика, національна економіка.Анотація
Анотація. Пошук нових джерел енергії є актуальною проблемою сьогодення. Зменшити енергетичну залежність України від традиційних паливних ресурсів можливо лише за рахунок розвитку і використання власної альтернативної енергії, яка використовує місцеві ресурси як паливо (біоенергетика), або взагалі не потребує паливної складової (сонячної, вітрової та малої гідроенергетики). Європейський Союз є одним із лідерів упровадження альтернативної енергії й відновлюваних
джерел енергії, ініціював створення багатьох організацій, які фінансують проекти, пов’язані з використанням альтернативної енергії. Європейське законодавство y галузі енергетики декларує рівень відновлюваної енергії 20% y загальному енергетичному балансі Європейського Союзу до 2022 р.
Підписавши Паризьку угоду, Україна взяла на себе певні зобов’язання, а саме: відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2035 р. «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» державною метою є
досягнення 25% відновлюваних джерел енергії y валовому кінцевому споживанні енергії. Досягти цієї мети
можливо лише y випадку міжнародного співробітництва з ЄС y галузі альтернативної енергетики.
Метою статті є дослідження і конкретизація особливостей економічного забезпечення розвитку альтернативної енергетики в Україні. У статті використано структурний, логічний та порівняльний аналіз як методи дослідження. Розглянуті важливі теоретичні і практичні аспекти розвитку альтернативної енергетики в Україні. Зокрема, визначено основні елементи економічного забезпечення розвитку альтернативної
енергетики, охарактеризовано фінансові ресурси, необхідні для реалізації інноваційної політики держави. Як результат дослідження, запропоновано дотримуватися принципів, на яких має базуватися національна політика стимулювання розвитку альтернативної енергетики: усунення неекономічних перешкод,
таких як адміністративні бар’єри, відсутність доступу до енергетичних систем, недосконала структура
ринку електроенергії, недостатня обізнаність і навчання, а також вирішення проблем із впровадженням y
суспільстві технологій відновлюваної енергії; необхідність створення легко передбачуваної та прозорої
системи підтримки для залучення інвестицій; впровадження перехідних стимулюючих заходів, завдяки
яким планується поступово знижувати ступінь державної підтримки, що стимулюватиме інновації технологічно, контролюватиме їх та сприятиме якнайшвидшому досягненню конкурентоспроможності на
ринку; розробка і реалізація відповідних стимулюючих програм, які гарантують певний рівень підтримки різних технологій, залежно від ступеню їх розвитку, що допомагає реалізувати значний потенціал за
певний часовий проміжок; оцінка впливу масштабного впровадження технологій відновлюваної енергії
на енергосистему в цілому, особливо на ліберальних ринках електроенергії, яка б враховувала загальну
економічну ефективність і надійність системи.
ISSN
ISSN 
