ГЛОКАЛІЗАЦІЯ І GOOD GOVERNANCE: ДІАЛЕКТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ВІДКРИТОСТІ В ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-1-9

Ключові слова:

глокалізація, цифрова глокалізація, good governance, відкрите публічне управління, прозорість, громади, цифрова трансформація, електронне врядування, участь громадян, мережеве врядування, інституційна підтримка

Анотація

У статті досліджується взаємозв’язок між процесами глокалізації та відкритого публічного управління в умовах трансформації сучасних державних систем. Аналізуються теоретичні засади good governance та їхня релевантність у контексті глобалізаційних і локалізаційних викликів як діалектичної взаємодії загального, особливого і одиничного. Акцентується увага на глокалізації як адаптивному механізмі впровадження принципів відкритості, прозорості, підзвітності та участі громадян у місцевому самоврядуванні. Розглядається концепція цифрової глокалізації (Roudometof, 2023), що пояснює, як глобальні цифрові технології адаптуються до локального соціокультурного контексту України і територіальних громад. У статті досліджено освітню сферу, цифрові інструменти е-врядування та кейси з українських територіальних громад. Особлива увага приділена громадам Дніпропетровської області: Слобожанській, Підгородненській і Глеюватській, які демонструють ефективні підходи до впровадження відкритого врядування з урахуванням локального контексту. Запропоновано набір практичних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо посилення цифрової відкритості, зокрема через децентралізоване адміністрування, розвиток цифрових фасилітаторів, гнучкий формат зворотного зв’язку та культурну адаптацію цифрових сервісів. Окрему увагу приділено зв’язку між глокалізаційним підходом та мережевою логікою врядування, яка поступово замінює ієрархічні моделі. Наголошується на важливості культурної легітимності та гнучкої адаптації цифрових сервісів у процесі побудови довіри до влади. Додатково проаналізовано значення участі місцевих громад у формуванні управлінських рішень через цифрові інструменти та механізми прозорого бюджету. Підкреслюється роль освітнього компоненту та інституційної підтримки, без яких втілення відкритості залишиться декларативним. Обґрунтовано, що глокалізація не суперечить, а підсилює good governance, формуючи гнучке та соціально легітимне публічне управління. У підсумку підкреслюється, що успішне поєднання глобальних підходів з локальними умовами є критично важливим для підвищення ефективності, стійкості та довіри до влади у цифрову епоху.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-10

Номер

Розділ

«Вісник Дніпровської академії неперервної освіти», Серія «Публічне управління та

Як цитувати

РОМАНЕНКО , К., & РОМАНЕНКО , М. (2025). ГЛОКАЛІЗАЦІЯ І GOOD GOVERNANCE: ДІАЛЕКТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ВІДКРИТОСТІ В ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Публічне управління та адміністрування, 8(1), 78-86. https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-1-9

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають