ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-1-11Ключові слова:
інституційний аудит, публічне управління, якість освіти, управлінські процеси, зовнішнє оцінювання, освітнє середовище, стратегічне плануванняАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження інституційного аудиту як сучасного інструменту публічного управління ефективністю функціонування закладів загальної середньої освіти. В умовах трансформації освітньої системи України та імплементації принципів Нової української школи актуалізується потреба у впровадженні дієвих механізмів забезпечення якості освіти, серед яких інституційний аудит посідає провідне місце. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення процедури інституційного аудиту, зокрема Закон України «Про освіту», Положення про інституційний аудит та Порядок його проведення. Розкрито структуру аудиту, інструменти збору даних, критерії оцінювання та характер управлінських рішень, що формуються за результатами аудиту. На основі звітів Державної служби якості освіти України за 2024 рік здійснено узагальнення результатів оцінювання освітніх та управлінських процесів у ЗЗСО. Виявлено, що особливої уваги потребують питання освітнього середовища, системи оцінювання результатів навчання та організація внутрішнього моніторингу. Потребують покращення система планування діяльності та стратегії розвитку закладів загальної середньої освіти. Зауважено на необхідності організації освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу та взаємодії закладу освіти з місцевою громадою. Окреслено ключові напрями впливу інституційного аудиту на підвищення ефективності управління в системі освіти. Зокрема, акцентовано на його ролі у вдосконаленні стратегічного планування, оптимізації кадрової політики, налагодженні результативної взаємодії з органами засновників та іншими стейкхолдерами. Наголошено, що інституційний аудит, за умови його належного сприйняття не як інструменту контролю, а як конструктивного механізму підтримки, сприяє розвитку управлінської культури, заснованої на цінностях якості, прозорості, відповідальності та сталого розвитку. Він забезпечує зворотний зв’язок, надає обґрунтовані рекомендації для стратегічних змін, стимулює системну самооцінку та внутрішнє вдосконалення освітніх закладів, що є особливо важливим в умовах автономізації та децентралізації управління освітою.
ISSN
ISSN 
