Особливості децентралізованої моделі публічного управління загальною середньою освітою в країнах Європи
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X-2023-2-11Ключові слова:
публічне управління, механізми публічного управління, реформування освіти, загальна середня освіта, якість освіти, стандарти освіти.Анотація
У статті розглянуто децентралізовані моделі управління загальною середньою освітою в Польщі та Немеччині. Виявлено, що реформування системи публічного управління в сфері освіти стало складовою підготовки до європейської інтеграції. Проте конкретні кроки трансформації управлінської системи в умовах сьогодення передбачають не лише привнесення у вітчизняну освіту елементів європейських моделей управління освітою, а й комплексний аналіз їх позитивного і негативного впливу на функціонування освітньої системи. Визначено, що багатьма країнами Європейського Союзу, вважається прогресивною ідея впровадження децентралізованої моделі управління освітою, тому вивчення досвіду функціонування механізмів публічного управління системою освіти європейських країн є пізнавальним для післявоєнної розбудови Україною системи управління освітою. У статті зазначається, що в Польщі управління процесами реформування та діяльності закладів середньої освіти здійснюється органами самоврядування. Тут максимально розширені повноваження громадськості щодо контролю за діяльності закладів освіти місцевих громад, які підсилюються організаційною й фінансовою відповідальністю місцевих органів влади за розвиток освіти. Фінансування шкільної освіти в Польщі здійснюється з державного бюджету, а органи місцевого самоврядування встановлюють правила оплати праці вчителів, відповідають за інвестування в освіту, встановлюють правила отримання та використання школами приватних коштів. Зазначено, що децентралізована система управління освітою в Німеччині визначається її федеративним устроєм: кожна земля проводить свою освітню політику. Зроблено висновок, що демократизація суспільства Польщі і Німеччини характеризується пошуками таких варіантів управління освітою, які б найбільш вдало забезпечували підтримку закладів освіти з боку місцевої громади. В цих країнах визнали за доцільне відмовитися від системи централізованого управління мережею закладів освіти і передати відповідальність місцевим органам виконавчої влади, на території яких вони перебувають. Розглянутий досвід функціонування децентралізованої моделі може бути корисним при запровадженні подібних моделей в Україні.
ISSN
ISSN 
