Тіло / тілесність між смертю та життям у часи штучного інтелекту (до підґрунтя появи питання етики ШІ)
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013/2026-1-4Ключові слова:
людина, штучний інтелект, тіло та тілесність, тілесне життя або смерть, етика штучного інтелекту, методологія трансдісциплінарності, «етика через дизайн».Анотація
Стаття присвячена дослідженню онтологічного та етичного підґрунтя впровадження штучного інтелекту (далі – ШІ) крізь призму концептів тіла та тілесності. Об’єктом роботи є теоретичне та практичне коріння виникнення питання етики ШІ, а предметом – етичні наслідки інтеграції ШІ у життєвий простір людини з урахуванням специфіки суб’єктивності в біологічних (тіло) та штучних структурах. Методологія трансдисциплінарності дослідження сформована на перетині різнопланових напрямів: нейробіології, когнітивних наук, фізики, психології технологій, обчислювальної соціальної науки, економіки, бізнесу, інженерії, медицини та права. Метою статті є обґрунтування переходу від абстрактних дискусій про свідомість до розробки практичних механізмів відповідального проєктування технологій. У роботі проаналізовано фундаментальну відмінність між людиною та машиною: на основі праць Г. Нортгоффа, А. Буччеллато, Ф. Зіліо та С. Гувейя доведено, що ШІ бракує унікальної «просторо-часової динаміки» та нейропластичності, які є основою суб’єктивної точки зору. Спираючись на концепцію «отілесненого розуму» О. Дольської, обґрунтовано, що будь-яка раціональність обмежена біологічним втіленням, через що ШІ демонструє лише «компетентність без усвідомлення» (Д. Деннетт, Р. Хаклі, П. Мякеля, В. Мюллер). Особлива увага приділена питанню, чи отримує людина у часи ШІ шанс на якісно нове тілесне життя або смерть (еволюцію), чи потрапляє у зону екзистенційних ризиків. Розглянуто соціально-економічні загрози дегуманізації праці та «знецінення навичок» (Е. Бріньолфссон, Д. Лі, Л. Реймонд, Ж. Мансо, А. Косс, Д. Аутор), а також ризики алгоритмічного контролю (К. Келлог, М. Валентайн, А. Крістін). На перетині ШІ та нейротехнологій виявлено виклики для приватності та свободи волі, про що попереджають Р. Юсте, С. Ґерінг, Б. Аґуера і Аркас, Ґ. Бі, Х. Кармена, А. Картер, Дж. Фінс, Ф. Фрізен, Дж. Галлант, Дж. Гаггінс, Дж. Іллес, Ф. Келльмаєр, Е. Кляйн, А. Марблстоун, К. Мітчелл, Е. Паренс, М. Фам, А. Рубел, Н. Садато, Л. Спеккер Салліван, М. Тейхер, Д. Вассерман, А. Векслер, М. Віттакер та Дж. Волпо. Як ключовий інструмент мінімізації цих загроз обґрунтовано підхід «етика через дизайн» (Б. Фрідман, Ф. Брей, Б. Дайноу), що передбачає інтеграцію суспільних цінностей безпосередньо в архітектуру систем. Це підкріплюється даними «Експерименту моральної машини» (Е. Авад, С. Дсоуза, Р. Кім, Д. Шульц, Д. Генріх, А. Шаріфф, Ж.-Ф. Боннефон, І. Рахван). Юридичний аспект регулювання без визнання морального статусу ШІ представлений поглядами Д. Брайсона, М. Діамантіса, Т. Гранта, А. Бертоліні та Д. Айелло.
ISSN
ISSN 