Модель вивчення педагогічної діяльності асистента вчителя як засіб удосконалення інклюзивної освітньої практики
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-20Ключові слова:
педагогічне моделювання, педагогічна діяльність, інклюзивне навчання, асистент вчителя, професійна компетентність, професійна підготовка педагогів, освітній процес.Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз наукових джерел, присвячених проблемі педагогічного моделювання як важливого інструмента дослідження, проєктування та вдосконалення освітніх процесів. Розглянуто сучасні підходи, концептуальні положення та моделі педагогічного моделювання, які репрезентують різні напрями його застосування в освітній практиці – від організації навчального процесу до формування професійних компетентностей педагогічних кадрів. З’ясовано, що педагогічне моделювання розглядається науковцями як метод пізнання, засіб управління освітньою діяльністю, форма наукового узагальнення й проєктування педагогічних систем. У досліджених джерелах визначено ключові принципи педагогічного моделювання: системність, структурність, адекватність до реальних умов, динамічність, гнучкість, наукову обґрунтованість та практичну спрямованість. Зазначено, що ефективне моделювання передбачає побудову взаємопов’язаних компонентів (цільового, змістового, методологічного, організаційного та результативного), які забезпечують цілісність педагогічного процесу. Особлива увага приділяється ролі моделювання у розвитку професійних компетентностей педагогів, формуванні їхньої готовності до інноваційної діяльності та вдосконаленні освітнього середовища. Підкреслено, що педагогічні моделі виконують як аналітичну, так і прогностичну функцію, сприяють адаптації освітніх систем до викликів сучасності, зокрема до впровадження інклюзивного навчання, цифровізації освіти та компетентнісного підходу. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що педагогічне моделювання є універсальним інструментом наукового пізнання і практичного вдосконалення освітньої діяльності, який поєднує теоретичну системність і прикладну результативність, забезпечуючи ефективне управління розвитком освітніх процесів та професійної підготовки педагогів. Крім того, підкреслено необхідність подальшої конкретизації методологічних засад моделювання у контексті сучасних трансформацій освіти, що дозволить підвищити якість педагогічних рішень, оптимізувати взаємодію учасників освітнього процесу та сприяти створенню інноваційного освітнього простору, орієнтованого на потреби особистості й суспільства.
ISSN
ISSN 