Біоетика сцієнтизму та антисцієнтизму в добу нейротехнологій та біоінженерії
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-6Ключові слова:
біоетика, біотехнології, сцієнтизм, антисцієнтизм, нейротехнології, етика через дизайн, покращення людини.Анотація
Статтю присвячено аналізу біоетичної кризи, що виникає на тлі ідеологічного конфлікту між сцієнтизмом та антисцієнтизмом в епоху стрімкого розвитку нейротехнологій та біоінженерії. Розглядаються такі проривні технології, як редагування геному (CRISPR), нейрокомп’ютерні інтерфейси та 3D-біодрук, що перетворюють теоретичні дискусії про майбутнє людства на практичну площину. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні унікального міждисциплінарного підходу до вивчення тіла і тілесності, що розкривається через синтез п’яти методологічних ліній: філософсько-антропологічної, нейроетичної, біоетичного регулювання та дизайну, соціокультурно-постгуманістичної та аналізу біомедичних трансформацій. Сцієнтизм розглядає ці технології ключовим інструментом для безмежного вдосконалення людини, подолання біологічних обмежень та еволюції виду. На противагу цьому, антисцієнтизм попереджає про екзистенційні ризики, пов’язані з неконтрольованим втручанням у природу людини, вказуючи на загрози для її фундаментальних атрибутів: ідентичності, свободи волі, гідності та унікальності. На основі аналізу праць провідних світових мислителів (зокрема М. Сендела, Д. Гаравей, Р. Брайдотті, Р. Юсте та інші) детально досліджено ключові етичні дилеми сучасності. Серед них – розмивання межі між терапевтичним втручанням та «покращенням» людини, загрози для ментальної приватності та автономії особистості, а також нагальна потреба у розробці системи «нейроправ» для захисту базових свобод. Обґрунтовано, що вирішення сучасної біоетичної кризи полягає не в абстрактних онтологічних дебатах про статус біологічних систем, а в переході до практичної реалізації концепції «біоетики через дизайн». Цей підхід передбачає інтеграцію фундаментальних етичних принципів – поваги до особистості, відповідальності за наслідки та соціальної справедливості – безпосередньо в архітектуру нових технологій ще на етапі їх розробки. Таким чином, пропонується шлях гармонізації технологічного прогресу з гуманістичними цінностями, що дозволить використовувати потенціал науки на благо людства, мінімізуючи ризики дегуманізації.
ISSN
ISSN 