Критичне мислення і формальна логіка в системах штучного інтелекту: філософське осмислення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-4

Ключові слова:

критичне мислення, формальна логіка, нейросимвольний штучний інтелект, галюцинації ШІ, пояснюваність ШІ, епістемологія ШІ.

Анотація

Стаття пропонує цілісне філософське осмислення критичного мислення та формальної логіки в сучасних системах штучного інтелекту (ШІ) на тлі поширеного феномену «галюцинацій» – впевнено згенерованих, але фактично хибних відповідей. Автори обґрунтовують, що суто статистичні мовні моделі без внутрішніх механізмів верифікації не забезпечують епістемічної надійності й тому вимагають «дисциплінування» через логічні та метакогнітивні модулі. Методологічно дослідження поєднує історико-філософський аналіз (від Аристотеля, Декарта, Канта і Поппера до сучасних дискусій про семантичну обмеженість синтаксичних процедур у дусі «китайської кімнати» Дж. Серля) з оглядом технічних підходів до інтеграції логіки у мовні моделі ШІ. Показано маятникову еволюцію від символічного (GOFAI) до нейромережевого підходів і формування консенсусу на користь нейросимвольних архітектур, які поєднують статистичну потужність із прозорістю логічного виведення. Виокремлено три компоненти людського критичного мислення, релевантні для алгоритмів: нормативний (правила та закони логіки), дескриптивний (усвідомлення типових когнітивних викривлень) і прескриптивний (процедури самокорекції). На цій підставі сформульовано принципи «логічної дисципліни» для ШІ: явне багатокрокове міркування, внутрішня самоперевірка й оцінка впевненості, інструментальна перевірка фактів (на основі використання зовнішніх модулів і баз знань), причинно-наслідкове моделювання та пояснюваність. Розглянуто обмеження: коректність формального виведення не гарантує істини за хибних посилок; відсутність свідомості та інтенціональності унеможливлює «внутрішню» мотивацію до істини; довгі ланцюжки міркувань можуть раціоналізувати початкову помилку. Аргументовано, що оптимальною наразі є гібридна парадигма, де ШІ виконує роль швидкого логічного фільтра та генератора гіпотез, а людина – остаточного епістемічного арбітра. Практична значущість охоплює освіту, науку та управлінські рішення: впровадження логічних і метакогнітивних контурів здатне знизити частоту фактологічних помилок і підвищити довіру до ШІ. Наукова новизна полягає в міждисциплінарному картуванні компонентів критичного мислення на реалізовані алгоритмічні механізми та в окресленні дослідницької програми для розвитку «мислячих» моделей, які поєднують логічну строгість, причинне міркування і прозору пояснюваність, лишаючись при цьому під наглядом людини.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-18

Номер

Розділ

Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Філософія. Педагогіка

Як цитувати

НЕВМЕРЖИЦЬКА, О., & КИЯШКО, С. (2025). Критичне мислення і формальна логіка в системах штучного інтелекту: філософське осмислення. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Педагогіка, 9(2), 33-44. https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-4