Формування онтологічних основ техніки: субстанційна та реляційна парадигми

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-1

Ключові слова:

онтологія науки і техніки, субстанційна парадигма, реляційна парадигма, концепція буття як єдиного, технічна творчість, логіка співвідношення науки і техніки, підходи соціально-гуманітарного характеру про співвідношення науки і техніки.

Анотація

 

Ключові слова: онтологія науки і техніки, субстанційна парадигма, реляційна парадигма, концепція буття як єдиного, технічна творчість, логіка співвідношення науки і техніки, підходи соціально-гуманітарного характеру про співвідношення науки і техніки.

 

Анотація. Проблема онтологічних основ науки і техніки у зв’язку з розвитком наукової і техніко-технологічної сфер привертає дедалі ширшу увагу фахівців. Це питання отримує ще більшу масштабність, коли мова заходить про онтологію техніки та інженерної діяльності. Якщо до ХХ століття науковці розглядали питання онтологічного характеру науки і техніки окремо як незалежних одна від одної сфер діяльності, або більша увага приділялася питанню онтології науки (без уваги до онтології техніки), то у ХХ‒ХХІ століттях питання онтології активно підіймається, не залишаючи сумнівів у актуальності цієї теми, руйнуючи білі плями. У статті розглядаються, перш за все, підходи соціально-гуманітарного характеру, але їх аналіз приводить до висновків про необхідність більш глибокого аналізу. Тому центральними для обговорення стають два концептуальних підходи у вигляді двох онтологічних систем, які зародилися ще за часів античної філософії. Співвідношення між наукою і технікою розглянуто крізь призму ролі теоретичного та емпіричного характеру знань. Було висунуто тезу про субстанційну парадигму співвідношення науки і техніки, на ґрунті якої дається відповідь на розуміння онтології техніки. Але у ХХ і в ХХІ століттях ситуація змінюється: вже до середини XX століття наука та техніка перейшли у свою нову якість – свою єдність, яку можна розуміти як єдність теоретичних та емпіричних (практичних) знань. Говорячи про науку, це в першу чергу стосується фізики (оскільки технічна революція, технічний прорив здійснювався як прорив у фізиці, тому під поняттям «наука» розуміють, насамперед, фізику). Все це разом дозволяє стверджувати, що формується нова парадигма – реляційна. Приймаючи положення про реляційну онтологічну парадигму щодо основ науки і техніки, слід розуміти, що в принципі не існує об'єктивних, наперед заданих і однозначно провідних до мети алгоритмів вирішення цих проблем та криз. Кожне з рішень вибирається і коригується методом спроб і помилок, часто досить трагічних. У цьому сенсі бурхлива та складна історія XX століття у своєму трагізмі не навчає вибору недостатньо оптимального їх вирішення.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-18

Номер

Розділ

Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Філософія. Педагогіка

Як цитувати

ДОЛЬСЬКА, О., & ЄРМОЛОВСЬКИЙ, М. (2025). Формування онтологічних основ техніки: субстанційна та реляційна парадигми. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Педагогіка, 9(2), 7-17. https://doi.org/10.54891/2786-7013/2025-2-1