Методологічне окреслення підходів до вивчення розвитку педагогічного професіоналізму

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-11

Ключові слова:

педагогічний професіоналізм учителя, методологія педагогіки, методологічні підходи, загальнонаукові підходи, конкретно-наукові підходи, процесуальні підходи, науково-педагогічний дискурс.

Анотація

У статті здійснено систематизацію та наукове обґрунтування методологічних підходів, доцільних для вивчення розвитку педагогічного професіоналізму вчителів. Встановлено, що забезпечення ідейної цілісності, ціннісної визначеності й наукової обґрунтованості дослідницького процесу можливе за умови врахування комплексу принципів, серед яких провідними виступають аргументованість, верифікованість, взаємозв’язок теорії й практики, всебічність, діалектичність, доказовість, єдність історичного й логічного, історизм, об’єктивність, послідовність, системність і цілісність. Методологічні підходи, що лягли в основу дослідження, умовно згруповано у дві великі категорії. Перша група охоплює загальнонаукові (аксіологічний, акмеологічний, герменевтичний, критичний, міждисциплінарний, проблемний, системний) і конкретно-наукові (етнопедагогічний, історико-педагогічний, історико-порівняльний, парадигмальний, порівняльно-педагогічний, прогностичний, системно-хронологічний) підходи, які забезпечують концептуалізацію дослідження, визначення його змістових орієнтирів та уточнення процедур аналізу педагогічних явищ. Друга група представлена процесуальними підходами, що поділяються на контекстуальні (адміністративно-регуляторний, глобалізаційно-адаптивний, демографічно-ресурсний, економіко-управлінський, індустріально-інтегративний, критико-аналітичний, культурологічний, кроскультурний, політико-стратегічний, реформувальний, соціокультурний) і дидактичні (гуманістичний, дидактично-методологічний, етико-моральний, інноваційний, технологічно-інтегративний, компетентнісний, модульний, комунікаційно-інтерактивний, культурно-адаптивний, особистісний, психолого-педагогічний, професійно-практичний, рефлексивний, суб’єктно-діяльнісний). Їх застосування дозволяє простежити багатовимірність процесу професійного становлення вчителя, охоплюючи як зовнішні соціокультурні, економічні та політичні чинники, так і внутрішні когнітивно-рефлексивні, емоційно-особистісні й діяльнісні механізми розвитку професіоналізму. Сформульовані підходи у своїй сукупності окреслюють педагогічний професіоналізм як динамічне, багаторівневе та цілісне явище, що формується на перетині індивідуального досвіду, професійної рефлексії, соціокультурного контексту й нормативно-інституційних рамок. Цілісне осмислення процесів розвитку професіоналізму вчителів потребує інтеграції загальнонаукових, конкретно-наукових і процесуальних підходів, що уможливлює розкриття не лише структурно-функціональних характеристик педагогічної діяльності, а й глибинних особистісно-смислових детермінант професійного становлення педагога в умовах трансформацій сучасного суспільства.

Завантаження

Опубліковано

2025-05-26

Як цитувати

ДОРОНІНА, Т., & МОТУЗ, Т. (2025). Методологічне окреслення підходів до вивчення розвитку педагогічного професіоналізму. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Педагогіка, 8(1), 94-104. https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-11