Культурно-інформаційна парадигма сучасного періоду розвитку суспільства: історико-екологічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013-2025-1-3Ключові слова:
парадигма, історико-екологічне середовище, інформація, особистість, соціум, екологічна культура.Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз дослідницьких процесів сучасної культурно-інформаційної парадигми. У процесі дослідження з’ясовано, що різноманітні уявлення про соціум, його парадигмальні основи, різні системи суспільного співжиття, місця в них природно-екологічних оцінок, культурно-інформаційні світогляди людини як частини великої природи, формувалися з найдавніших часів. Традиційно розглядалась світоглядна різниця між суспільством і державою. Адже проблема побудови теоретичних моделей соціуму цілком пов’язана з історико-екологічним середовищем, у якому живе, господарює й існує людина як особистість та частина великої природи. Показано, що сучасне суспільство має свій внутрішній інформаційний «двигун-суперечності», який може нести відомості щодо протидії, знищення або сприяння відновленню біолого-екологічного простору. В окресленому контексті розглянуто єдність протилежностей, зокрема, два сутнісних значення: нерозривність і внутрішній взаємозв’язок, суперечливість різних сторін суспільного організму щодо господарюючої діяльності людини, відповідність або протиставлення однієї протилежності іншій. Тому сучасний період розвитку суспільства та його нова культурно-інформаційна парадигма значно трансформовані від дотеперішніх осмислень і трактувань. Авторами доведено, що людство переосмислило весь тягар глобальних і міжцивілізаційних проблем світу, які значно змінюють наш життєвий і діяльнісний простір, потребують нового осмислення й розуміння питання впливу людини на світ природи, флору і фауну, водні та корисні ресурси, енергоощадливість та ресурсозбережувальність тощо. Метою дослідження є узагальнення та осмислення культурно-інформаційної парадигми через історико-екологічні аспекти та людську діяльність. За підсумками наукової розвідки зазначено, що історико-екологічне середовище та господарська діяльність людини призвели до критичного переосмислення й нового змісту розуміння потреби цивілізації у розбудові індивідуального екологічного мислення особистості. Тому особливу увагу приділено впливу професійної діяльності людини на культурно-інформаційні процеси та стратегічні орієнтири: зберегти людську цивілізацію й навколишній світ, планету від руйнівних процесів і самознищення.
ISSN
ISSN 