Дитина і дитинство як соціальні конструкти: огляд сучасних теоретичних рефлексій
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013-2024-2-3Ключові слова:
дитинство, дитина, соціальний конструкт, соціалізація, нова соціологія дитинства, міждисциплінарні синтези.Анотація
У статті розглядаються проблеми дитини та дитинства у контексті парадигми «нової» соціології дитинства. Методологічні настанови «нової» соціології дитинства, які тяжіють до формування міждисциплінарних синтезів, визначають розгляд дитини та дитинства як соціальних конструктів. Легітимація уявлення про дитинство як соціальний конструкт, сприяло зростанню уваги до соціальних контекстів, у яких відбувається психологічний та соціальний розвиток дитини. Розгляд дітей як активних суб’єктів, творців власного світу, є спробою подолати дуалізм відмінностей між дорослими і дітьми. У світлі цієї методологічної настанови здійснюється прояснення соціальної феноменології дитинства та актуалізується звернення до досвіду дітей тут і зараз, а не з позиції дітей як дорослих у майбутньому. Це у свою чергу спонукає до відмови від уявлень про дитинство як універсальну, біологічну стадію життя. Концептуалізації дитини як суб’єкта відкриває перспективу, з одного боку, дослідження дитинства у модусах «бути» (є) та «стати»(становлення): у модусі «бути» дитина розуміється сама по собі, та виражає не об’єкт у світі, а певний досвід часу, який може мати кожен з нас; модус «стати» («становлення») ґрунтується на уявленні про недостатність і неповноцінність дитячого буття. Підкреслюється, що «нова» соціологія дитинства реалізує і подвійну герменевтику в осмисленні проблем соціальної дійсності загалом та процесів соціалізації зокрема. Остання розуміється у комунікативній площині, як пошук консенсусу між дорослими та дітей, при цьому дитина інтерпретує і активно реагує на ставлення і дії дорослих. Це уможливлює інтерпретувати феноменологію дитинства як періоду творення смислів та активної участі у світі. Акцентується, що дискусійні питання щодо множинності й неповторності форм дитинства, ускладнюються суперечливими теоретичними дихотоміями: «дитина як субєкт» – «дитинство як константа соціальної структури», дитинство як соціальний конструкт – дитинство як природна (біологічна) данність.
ISSN
ISSN 