Трансформація суб’єктності сучасного індивіда за умов цифровізації суспільства
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-7013-2023-2-4Ключові слова:
суб’єктність, індивід, цифровізація, свобода, населення, біополітика, біомаса, біовлада.Анотація
У статті розглянуто стан формування суб’єктності у сучасного індивіда, зокрема, його відношення до соціальної свободи. З’ясовано, чим ці відносини до свободи суттєво відрізняються від усталених, традиційних уявлень про цей найважливіший фактор формування людини. Простежено, як уявлення про свободу пов’язані з трьома типами суспільств, згідно концептуалізації М. Фуко – суспільство суверена, дисциплінарне суспільство, суспільство контролю в його нинішньому цифровому варіанті – як суспільство наглядового капіталізму. Проаналізовано історію виникнення концептів біовлади, біополітики та біомаси в М. Фуко, починаючи з дослідження дисциплінарного суспільства. Виявлено, що для забезпечення управління масами людей та контролю за кожним індивідом біовлада ще за часів дисциплінарного суспільства втілювала механізм, який у сучасному суспільстві контролю набув подальшого розвитку. Основний зміст його передбачає перетворення індивіда на суспільного суб'єкта з одночасним збереженням тоталізації населення як біомаси. Показано, що формування сучасної суб'єктності одночасно бере на себе держава у вигляді виконання тоталізуючої та індивідуалізуючої функції, від якої індивід намагається зісковзнути за допомогою своїх практик і технік свободи, які гарантують суб’єктивацію. Розглянуто, як новітні цифрові технології пристосовують соціально-філософську доктрину необіхевіоризму, яка виправдовує контроль та формування поведінки індивіда на всіх рівнях його життєдіяльності і як це забезпечує маніпулювання із свободою в широкому сенсі та ставить населення на межу нескінченого виживання. Можна констатувати, що запущені всесвітні технології управління поведінкою індивідів як біомаси та процес індивідуального оцифровування суттєво трансформує суб’єктність сучасних індивідів. Як результат цього довгострокового процесу сучасної біополітики є вірогідність втрати у індивідів значущості свободи та зменшення ролі у суспільстві інститутів демократії, а неолібералізм може стати «живильним середовищем» для утворення цифрових тоталітарних режимів управління.
ISSN
ISSN 