Самоактуалізація та самореалізація як освітні пріоритети Нової української школи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-7005-2023-1-10

Ключові слова:

Нова українська школа, цілепокладання, саморозвиток, самоактуалізація, самореалізація, особистість.

Анотація

У статті проведено аналіз змісту термінів самоактуалізації та самореалізації у контексті процесу цілепокладання Нової української школи. Показано, що ототожнення термінів самоактуалізації та самореалізації, яке часто здійснюється у наукових роботах та директивних документах, є методологічно невиправданим та шкідливим для практики освітніх реформ. Визначено передумови науково обґрунтованого розмежування змісту обох термінів. Узагальнено основні підходи щодо розмежування понять самоактуалізації та самореалізації у науковій літературі. До них доцільно віднести інтерпретацію понять самоактуалізації та самореалізації як складової одне одного, розмежування як когнітивного та діяльнісного феноменів, розділення на основі дихотомії ідеального та реального, використання філософських категорій змісту та форми. Показано методологічну та практичну доцільність використання понять людського потенціалу та людського фактору для обґрунтування специфіки понять самоактуалізації та самореалізації. Зроблено висновок, що через самоактуалізацію здійснюється відтворення родової (духової) сутності людини в її індивідуальному бутті, відтак вона містить у вигляді орієнтирів саморозвитку гуманістичний та соціоцентричний ідеал, актуалізуючи майбутнє через розгортання потенціалу саморозвитку людини. У межах процесу самоактуалізації забезпечується необхідні для сучасної освіти установка на постійне самовдосконалення як пошук самого себе, узгодження власних компетенцій, цінностей, сенсожиттєвих пріоритетів з потребами суспільства та загальнолюдськими цінностями. Самоактуалізація у межах пріоритетів Нової української школи має розглядатися в якості основної цілі, що забезпечує саморозвиток особистості і є інтегральною метою освітньої діяльності. У свою чергу самореалізація відображає прагматично-компетентнісний вимір освітньої діяльності, орієнтує освіту та людину на розвиток власних умінь, знань, талантів та їх використання у реальному житті для забезпечення успіху й самоствердження на особистісному та професійному поприщі. У межах процесу самореалізації також здійснюється становлення особистості, проте переважно прагматичного характеру – як реалізація власних планів та бажань щодо професії, соціального статусу, індивідуальних досягнень. Тому глобальна стратегія Нової української школи має бути зорієнтована на підпорядкування цілей самореалізації більш загальним завданням самоактуалізації.

Завантаження

Опубліковано

2023-08-01

Як цитувати

ЛАВРОВА, Л., САВЧЕНКО, В., & ГІРЛІНА , Н. (2023). Самоактуалізація та самореалізація як освітні пріоритети Нової української школи. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Педагогіка, 4(1), 62-67. https://doi.org/10.54891/2786-7005-2023-1-10