Теоретико-методологічні положення забезпечення ефективності та прозорості публічного управління
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X-2023-1-1Ключові слова:
відкритість, влада, громадяни, ефективність, інформаційна відкритість, прозорість, транспарентність.Анотація
У статті визначено термінологічну базу дослідження, що включила такі категорії як «ефективність», «прозорість», «відкритість», «інформаційна відкритість», «транспарентність». Визначено, що об’єднуючим елементом забезпечення ефективності та прозорості публічного управління сьогодні є принцип відкритості, і в сучасному діджитал середовищі в більшій мірі навіть принцип інформаційної відкритості. Охарактеризовано ключові критерії інформаційної відкритості, а саме доступність, повнота, актуальність, оперативність, об’єктивність, масштабність та навігаційна доступність. Визначено позитивні та негативні сторони інтернет-порталів (сайтів) як технології забезпечення інформаційної відкритості публічної влади. Досліджено соціальні мережі (месенджери) у забезпеченні інформаційної відкритості публічного управління. Обґрунтовано основні вимоги щодо забезпечення інформаційної відкритості органів публічного управління. Проаналізовано головні проблеми у сфері інформаційної відкритості публічного управління та чинники, які впливають на інформаційну поведінку людини. В рамках проведених досліджень визначено, що ключовими напрямами розвитку забезпечення ефективності та прозорості публічного управління у контексті інформаційної відкритості є наступні: орієнтація на інформаційні потреби окремих соціальних груп; доступність для громадян та бізнесу інформації про владу та про можливості взаємодії із нею; залучення громадян у діяльність держави та у процеси прийняття рішень, як на національному, так і на регіональному рівні; простота, зручність та доступність механізмів вираження громадянської позиції; прозорість в управлінні державними фінансами та закупівлями; прозорість у виконанні цільових програм розвитку; широке використання публічних послуг у електронному вигляді та їх популяризація; використання технологічних інновацій публічними службовцями та громадянами; прозорість та відкритість первинних облікових даних, необхідних органам влади для прийняття управлінських рішень (за різними напрямами) за умови, що вони не містять персональних даних і не становлять державної таємниці.
ISSN
ISSN 
