КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X/2026-1-15Ключові слова:
штучний інтелект, публічне управління, алгоритмічне управління, AI governance, інституційні механізми, інституційне регулювання, моделі регулювання, публічна цінність, цифрова трансформація, парадигмаАнотація
У статті здійснено систематизацію сучасних наукових підходів до дослідження штучного інтелекту в публічному управлінні. Виокремлено основні виміри наукової парадигми, а саме теоретико-методологічний, інституційно-управлінський, правовий, етичний, соціально-партисипативний та прикладний. На основі аналізу зарубіжних і вітчизняних досліджень систематизовано основні наукові підходи до розуміння штучного інтелекту як соціотехнічного феномену, що функціонує на перетині технологій, інституцій, права та суспільства. Виокремлено п’ять ключових вимірів дослідження: теоретико-методологічний, інституційно-управлінський, правовий та етичний, соціально-партисипативний, а також український контекст. Доведено, що впровадження ШІ трансформує логіку прийняття управлінських рішень, змінює природу підзвітності, підсилює роль даних та зумовлює необхідність забезпечення прозорості, справедливості й підконтрольності алгоритмічних систем. Особливу увагу приділено ризик-орієнтованому підходу до регулювання, принципу алгоритмічної підзвітності, управлінню даними та залученню громадськості до процесів формування політики у сфері ШІ. Обґрунтовано, що ефективність і легітимність використання штучного інтелекту в публічному секторі визначаються не лише технологічними характеристиками, а й рівнем інституційної спроможності держави, якістю нормативно-правового забезпечення та довірою суспільства. Узагальнення теоретичних підходів і міжнародного досвіду дозволило запропонувати цілісну модель інституційного регулювання штучного інтелекту в публічному управлінні, яка поєднує нормативно-правовий, інституційний, інфраструктурний, етичний та партисипативний компоненти. Новизна дослідження полягає у формуванні інтегрованого підходу до розуміння ШІ як інституційного елементу системи публічного управління. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для розробки державної політики, удосконалення регуляторних механізмів та впровадження інновацій у діяльність органів влади.
ISSN
ISSN 
