ВІЙСЬКОВО-ОРІЄНТОВАНА ПІДГОТОВКА В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X/2026-1-11Ключові слова:
публічне управління, військова підготовка, вища освіта, фармацевтична освіта, національна безпека, медичне забезпечення, державна політикаАнотація
У статті досліджено управлінські аспекти впровадження базової загальновійськової підготовки у закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану та трансформації державної політики у сфері національної безпеки і оборони. Обґрунтовано, що запровадження базової військової підготовки є відповіддю на сучасні безпекові виклики та спрямоване на формування готовності громадян до захисту держави, а також підвищення стійкості суспільства. Визначено нормативно-правові засади реалізації цієї підготовки, зокрема роль законодавства про національний спротив та підзаконних актів, що регламентують її організацію у закладах вищої освіти. Проаналізовано наукові підходи до розуміння базової загальновійськової підготовки як багаторівневої системи, що поєднує теоретичні, педагогічні, правові та методичні компоненти, та встановлено недостатню розробленість її управлінського виміру. Обґрунтовано, що ефективність впровадження базової військової підготовки залежить від якості публічного управління, міжвідомчої координації, ресурсного забезпечення та організаційних механізмів її реалізації. Особливу увагу приділено специфіці впровадження базової військової підготовки у системі фармацевтичної освіти, де вона забезпечує поєднання професійної підготовки з елементами медичного та логістичного забезпечення військових формувань. Показано, що інтеграція військової підготовки у підготовку майбутніх фармацевтів сприяє формуванню комплексних компетентностей, необхідних для діяльності в умовах воєнного часу та надзвичайних ситуацій. Визначено, що базова військова підготовка у закладах вищої освіти виступає важливим управлінським механізмом реалізації державної політики, спрямованим на підвищення обороноздатності, розвиток інституційної та суспільної стійкості, а також підготовку фахівців до діяльності в умовах воєнних і посткризових трансформацій. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення управлінських підходів, нормативного забезпечення та міжвідомчої взаємодії у цій сфері.
ISSN
ISSN 
