ПЛЮРАЛІЗМ МЕТОДОЛОГІЙ У КУРСІ «ФІЛОСОФІЯ НАУКИ» ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ АСПІРАНТІВ З ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.54891/2786-698X/2026-1-2Ключові слова:
слова: методологічний плюралізм, філософія науки, дослідницька компетентність, аспіранти, підготовка науковців, методологія науки, публічне управління, наукове пізнанняАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз ролі методологічного плюралізму у сучасній науці та обґрунтовано його значення для формування дослідницької компетентності аспірантів у системі підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності наукового знання, міждисциплінарним характером сучасних досліджень та необхідністю розвитку у майбутніх науковців здатності орієнтуватися у різноманітті теоретичних підходів і методологічних стратегій. Показано, що у сучасній філософії науки методологічний плюралізм розглядається як важлива характеристика розвитку наукового знання, яка відображає співіснування різних дослідницьких програм, теоретичних моделей і пояснювальних концепцій. Наголошено, що визнання множинності методологічних підходів сприяє більш глибокому аналізу складних соціальних явищ та відкриває можливості для інтеграції різних дослідницьких стратегій. Особливу увагу приділено значенню методологічного плюралізму у соціальних і управлінських дослідженнях, де об’єкти аналізу характеризуються багатовимірністю, динамічністю та взаємодією різних соціальних інститутів. У цьому контексті доведено доцільність поєднання різних методологічних підходів і дослідницьких методів, що дозволяє забезпечити більш комплексний аналіз процесів публічного управління. Обґрунтовано, що важливу роль у формуванні методологічної культури майбутніх дослідників відіграє курс «Філософія науки», який є складовою підготовки аспірантів у системі вищої освіти. Використання принципів методологічного плюралізму у викладанні цього курсу сприяє розвитку критичного мислення, формуванню здатності до методологічної рефлексії та усвідомленого вибору дослідницьких стратегій. Зроблено висновок, що інтеграція ідей методологічного плюралізму у зміст і методику викладання курсу «Філософія науки» сприяє формуванню дослідницької компетентності аспірантів, розвитку їхньої методологічної культури та підвищенню якості наукових досліджень у сфері публічного управління.
ISSN
ISSN 
