Перспективи застосування досвіду інституціоналізації лобізму у США у вітчизняній системі публічного управління

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.54891/2786-698X-2023-2-1

Ключові слова:

публічне управління, лобізм, групи інтересів, законодавство, інституціоналізація, США, громадянські права та свободи.

Анотація

У статті на основі вітчизняних та зарубіжних джерел проаналізовано досвід США щодо інституціоналізації лобістської діяльності та зроблено узагальнення стосовно можливості його використання у вітчизняній системі публічного управління. Показано, що цілями інституціоналізації лобістської діяльності є забезпечення прав громадян на участь у прийнятті та реалізації управлінських рішень та загалом діяльності органів влади. Обґрунтовано, що розвиток лобізму сприяє ефективності громадського контролю у взаємодіях державних структур з групами інтересів, що є механізмом мінімізації корупційної діяльності. Відзначено, що США є своєрідним еталоном інституціоналізації лобізму у системі публічного управління, оскільки саме тут він був започаткований у сучасному вигляді і саме тут законодавство про лобізм має найбільшу історію і відповідно детальну регламентацію об’єкта унормування. Для вітчизняних законодавців насамперед важливою є системна розробка у цьому законі понятійного апарату у сфері регулювання лобістської діяльності, який включає визначення 16 термінів. Закон регулює не лише взаємовідносини лобістів та законодавців, а лобістську діяльність у сфері виконавчої влади. Лобістське законодавство США також визначилося з характеристиками лобістської діяльності як професійної, а також має досконалу процедуру реєстрації та подання щоквартальних звітів лобістів і систему покарань за порушення лобістського законодавства. Разом з тим показано, що американська система регулювання лобізму виявилася не дуже ефективною для боротьби з політичною корупцією у законодавчій системі США. Зроблено висновок, що американське законодавство щодо регулювання лобізму може бути взяте за основу при розробці найбільш важливої складової вітчизняного законодавства, що стосується визначення суб’єкта та лобістської діяльності, а також поняття самої цієї діяльності. А це є основною передумовою успішного публічно-управлінського регулювання процесу функціонування даного інституту в унормованому вигляді, що є актуальним завданням розвитку вітчизняної системи публічного управління.

Завантаження

Опубліковано

2023-12-12

Номер

Розділ

«Вісник Дніпровської академії неперервної освіти», Серія «Публічне управління та

Як цитувати

ВІННИЧЕНКО, О. (2023). Перспективи застосування досвіду інституціоналізації лобізму у США у вітчизняній системі публічного управління. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Публічне управління та адміністрування, 5(2), 6-10. https://doi.org/10.54891/2786-698X-2023-2-1